Найкраща ППО у світі: шари над Києвом

Найкраща ППО у світі в публічних рейтингах 2025–2026 років майже завжди зводиться до одного імені — Patriot. Для Києва ця формула вже не працює. З осені 2022 року столицю прикриває не окремий комплекс, а кілька шарів із різною дальністю, ціною пострілу і типом цілі. Російські удари змінилися: до крилатих ракет додалися масовані «Шахеди», балістика з маневром на кінцевій ділянці і, у 2026 році, реактивні дрони, які мобільні групи збивають гірше за поршневі.

У травні 2026 року, за зведенням Міністерства оборони, під час масованих атак противник застосував 8351 засіб повітряного нападу. Із 8150 дронів типу Shahed, «Гербера» та Italmas збили або подавили 7476, тобто 91,73%. Із 211 крилатих і балістичних ракет — 112, трохи більше ніж 53%. Загальний показник за той місяць — 90,75%. Цифра висока лише тому, що дев’ять із десяти цілей були дронами. Балістика лишається окремою задачею, і саме вона визначає, чи вціліє житловий квартал.

Старі уявлення — «поставити одну батарею і закрити місто» — розійшлися з практикою ще у 2024–2025 роках. Дальність у рекламному буклеті не дорівнює кількості ракет на пусковій у конкретну ніч. Нижче — розклад за шарами, а не рейтинг «хто найкращий».

Рахуємо ефективність за типами цілей

Порівнювати комплекси за одним відсотком збиття некоректно: різні місяці мають різний мікс цілей і різний запас перехоплювачів. Публічні оцінки, які можна звірити, виглядають так.

Джерело: зведення Міністерства оборони України за травень 2026 року; дані Kongsberg і підтримки Повітряних сил Норвегії, лютий 2025; характеристики Diehl Defence і відкриті порівняння SAMP/T; заяви президента України, 24 і 28 вересня 2026 року.

Розкид по балістиці — не збій статистики, а наслідок двох речей. Перша: запас ракет PAC-3 MSE, які коштують близько 4–5 млн доларів за одиницю в закупівлях для армії США, і за процедурою їх часто пускають по дві на ціль. Друга: зміна траєкторії. Financial Times у жовтні 2025 року, спираючись на дані Повітряних сил, описала падіння перехоплення балістики з 37% у серпні до 6% у вересні після того, як ракети почали відхилятися від звичної дуги. У вересні 2026 року в одному з ударів по Києву збили близько 60% балістики — і того ж місяця президент прямо сказав, що в інші ночі показник падав до 10% або до нуля, бо не було ракет, а не тому, що розрахунок «розучився».

Розбираємо шари замість одного переможця

Patriot лишається єдиним масово підтвердженим у бою заходом проти балістики рівня «Іскандера» і «Кинджала». Перше збиття «Кинджала» зафіксували над Києвом у травні 2023 року. Це не робить комплекс універсальним. Зона ураження балістичної ракети вузька, батарея має стояти на очікуваному азимуті, а кожен успішний залп зменшує магазин. SAMP/T із ракетою Aster 30 закриває схожу нішу на більшій дальності, але кількість таких батарей в Україні публічно мала, тож на статистику міста він впливає точечно.

Середній шар — NASAMS і IRIS-T SLM — якраз той, який у Києві знімає більшість крилатих Х-101 і «Калібрів». NASAMS побудований навколо ракети AIM-120 з активною радіолокаційною головкою; за даними норвезького боку на лютий 2025 року, близько 60% зі збитих ним понад 900 цілей були крилатими ракетами. IRIS-T SLM веде ціль інфрачервоною головкою, тому гірше боїться радіопридушення. Виробник дає 40 км і 20 км по висоті. Обидва комплекси не замінюють Patriot: балістична ціль для них — або край зони, або випадковий успіх, а не штатне завдання.

Нижній шар — мобільні вогневі групи, зенітні установки і дешеві дрон-перехоплювачі — з’їдає основний потік «Шахедів». Саме він тримає місячний відсоток біля 90. Коли у вересні 2026 року частка реактивних дронів виросла (понад 2730 за місяць, з них понад 1500 збиті або подавлені), відсоток по цьому підтипу впав до 55. Поршневий дрон і реактивний — різні цілі за швидкістю, хоча в зведенні обидва можуть називатися «Шахедом».

Як буває на практиці. Ніч змішаного удару по Києву починається з дронової хвилі на кількох азимутах: мобільні групи і середній шар витрачають боєкомплект і увагу радарів. За 40–90 хвилин заходять крилаті ракети на малій висоті, їх беруть NASAMS або IRIS-T, якщо пускова в секторі і є ракети. Балістичний залп триває хвилини. Якщо на цьому азимуті є Patriot із зарядженими PAC-3 і радар встиг видати траєкторію до маневру, частину збивають. Якщо магазин уже порожній або ракета пішла вбік від розрахункової дуги, вона доходить до району. Результат ночі визначає не «найкращий комплекс у світі», а збіг шару, азимуту і залишку ракет.

Поширена помилка виглядає як таблиця з максимальною дальністю: у кого кілометрів більше, той і «найкращий». Закінчується вона завищеним очікуванням у ніч балістичного залпу. SAMP/T із 120 км не збиває дрон за 3 км від будинку дешевше за мобільну групу, а Patriot не ставлять на кожен двір через ціну ракети і дефіцит виробництва — у 2025 році Lockheed Martin випускав близько 620 PAC-3 MSE на рік, тобто трохи більше ніж 50 на місяць на всіх замовників. Правильний критерій інший: який тип цілі закриває шар і чи є боєприпас саме на цю ніч.

Дивимось, що змінилось у 2025–2026 роках

У 2024 році публічні коментарі німецького боку фіксували високу частку влучань IRIS-T у межах зони: канцлер Шольц у вересні 2024 року говорив про понад 250 збитих цілей і 95%. До кінця 2025 року картина ускладнилася не через «поломку» комплексів, а через обсяг. Монітор повітряної війни (Ukraine Air War Monitor) за грудень 2025 року давав близько 81% по далекобійних дронах, близько 85% по крилатих і близько 25% по балістиці. За весь 2025 рік тих самих підрахунків — приблизно 56 700 повітряних атак по цивільних цілях, з них 96% дронами, у чотири рази більше, ніж у 2024-му.

Весна і літо 2026 року повернули високий відсоток по дронах, коли вистачало перехоплювачів нижнього шару: травневі 91,73% це підтверджують. Балістика лишилася плаваючою величиною. У липні 2026 року, за даними ACLED, у великому ударі по Києву більшість дронів і частина ракет були збиті, але 24 із 28 балістичних і «Цирконів» пройшли. Це не скасовує травневу статистику Міноборони. Це показує, що середнє за місяць і результат конкретної ночі над конкретним районом — різні числа.

Що це означає для вашого району

Для мешканця Святошина, Дарниці, Оболоні чи Голосієва різниця між NASAMS і IRIS-T майже невідчутна. Відчутна інша річ: уламки збитої цілі падають уздовж траєкторії, а не біля батареї. Батареї стоять так, щоб закривати сектор, тому спалах у небі над вашим кварталом не означає, що пускова стоїть у сусідньому дворі. Оголошення повітряної тривоги через балістику коротше за дронову: на укриття лишаються хвилини, іноді менше. Правило двох стін і підвал лишаються робочими саме тому, що частка збитих балістичних ракет плаває від ночі до ночі.

Райони на східних і південних підходах частіше потрапляють під першу хвилю, бо саме звідти заходять дрони і частина крилатих. Це не «гірша ППО району», а геометрія польоту. Якщо вночі чути довгу роботу мобільних груп, середній шар, імовірно, ще береже ракети під крилаті. Якщо після короткої тривоги удар прийшов без довгої стрілянини, це частіше балістика, під яку не вистачило PAC-3 у секторі. Комунальні служби потім прибирають уламки і закривають вибиті вікна: для ЖКГ це вже побутова черга, а не військова статистика.

Практичне правило просте. Найкраща протиповітряна оборона для міста — та, у якої на кожен тип цілі є свій шар і запас ракет на кілька ночей поспіль, а не та, у якої найбільша цифра дальності в брошурі. Для Києва це Patriot або SAMP/T на балістику, NASAMS і IRIS-T на крилаті, мобільні групи на масові дрони. Прибрати будь-який шар — і місячні 90% розсипаються, бо дев’ять десятих цілей якраз дрони, а шкоду кварталам частіше робить та десята, що балістична.

Межа цих оцінок чесна. Точну кількість батарей і залишок ракет Повітряні сили не публікують, і ми теж не зводимо її з чуток. Відсотки різних місяців не можна додавати в один «рейтинг найкращої системи»: змінюються і зброя противника, і наявність перехоплювачів. Публічна цифра каже, який шар тримає який тип цілі. Чи вистачить ракет на наступну ніч саме у вашому секторі, зі зведення за минулий місяць не випливає.